Вічна слава Герою Петру НЕСТЕРУКУ: Острозька громада схилила голови в скорботі
Є миті, коли час зупиняється. Коли навіть вітер стишує подих, аби не порушити тишу скорботи. У такі дні земля приймає не просто тіло — вона приймає серце, яке билося за неї до останнього. Відходять найкращі — ті, що не шукали слави, а просто робили те, що вважали правильним. І кожен такий втрачений герой стає невидимим променем у небі, що нагадує нам: свобода — це не слово з підручника, це чиєсь життя, віддане без вагань.
7 листопада, Острозька громада зібралася, щоб провести в останню путь свого земляка — Петра НЕСТЕРУКА, Героя, чия відвага й любов до Батьківщини назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав і шанував.
Нестерук Петро Володимирович народився 18 липня 1986 року в селі Розваж . Навчався у Розвазькій загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Острозького району. Після закінчення школи вступив до Рівненського інженерного технікуму, де здобув фах електрика.
Після навчання працював за кордоном, проявивши себе як майстер своєї справи. Петро був людиною з «золотими руками» — вправним майстром, який умів полагодити все, що потребувало турботливих рук і доброго серця. Завжди допомагав людям, ніколи не відмовляв у підтримці.
У2007 році одружився з Нестерук Алісою Сергіївною.
3 квітня 2022 року Петро Володимирович був призваний до лав Збройних Сил України, ставши на захист рідної держави від російської агресії. Під час служби проявив себе як сумлінний, відповідальний та відважний воїн. За старанність і сумлінне виконання службових обов’язків був нагороджений грамотою командування військової частини.
Навіть на війні Петро залишався добрим і людяним — рятував і підгодовував безпритульних тварин, бо мав велике серце, сповнене любові до всього живого.
У загиблого Героя залишилися мама, батько, три сестри та брат який також боронить Батьківщину у лавах Збройних Сил України.
Сьогодні рідні, друзі, побратими, представники влади та сотні жителів громади прийшли попрощатися з Героєм. Заупокійна служба відбулася у Свято- Богоявленському Соборі міста Острог, після чого громадська панахида пройшла на Майдані Свободи. Люди схиляли голови в молитві, дякуючи Василеві за мужність, жертовність і любов до України.
Поховали воїна на кладовищі села Розваж Над домовиною підняли Державний Прапор України, пролунав Гімн, а почесна варта зробила залп у пам’ять про Героя.
Коли опускається труна, здається, що з нею ховають цілий всесвіт — мрії, усмішки, плани, тепло. Але водночас у серцях тих, хто стоїть поруч, народжується інше — тверда, мов камінь, обіцянка пам’ятати. Бо пам’ять — це теж зброя, і нею ми боремося, щоб жертва не була марною.
Світла пам'ять НЕСТЕРУКУ Петру Володимировичу — вірному сину України, відданому воїну та добрій людині. Його подвиг і любов до рідної землі житимуть у серцях усіх, хто його знав.
