ГУМАНІТАРНИЙ ФРОНТ ОСТРОЖЧИНИ
Друзі, ми започатковуємо рубрику «Гуманітарний фронт Острожчини» в якій будемо розповідати про неймовірних мешканців Острозької міської територіальної громади, які своїм бажанням допомогти, своєю невтомною працею і щирістю можуть із нічого створити все. Про людей, волонтерів з великими серцями і неймовірною любов’ю до Батьківщини.
Однією з них є Ярослава ГЛУХА.
Вона з перших днів війни почала займатися волонтерством та згуртувала навколо себе чимало небайдужих людей, готових прийти на допомогу.
Ярослава займається підприємницькою діяльністю, а саме наданням послуги з підключення та обслуговування абонентів до мережі інтернет. Вона працює начальником Острозького центру обслуговування абонентів ТОВ «Фрінет».
Як Ви вирішили займатися волонтерством?
«24 лютого, сказати, що кожен прокинувся шокованим, то це нічого не сказати. 26 числа, телефонують мої куми Віктор та Наталія Токарчуки, вони займаються вирощуванням свиней. Зарізали дві свині, і вирішили, що будемо робити тушонки. Першу партію почали виготовляти в себе вдома. В них автоклав, в мене, в сусідів. І так ми назбирали сім автоклавів. Перший місяць робили тільки тушонки, а далі вирішили, що м'ясо дуже добре, але хочеться гарніру. І почали робити ще й каші.
Згодом почали робити випічку, картоплю, ліниві голубці, квашену капусту(пересікли 4 тонни капусти). Пізніше до нас долучилася Лариса Хазієва. Вона разом з дівчатами з ДПТНЗ «Острозьке ВПУ» готують усе з борошна: печуть печиво, пиріжки, ліплять вареники.За день випікають для військових близько 50 кілограм печива та ліплять 11 п’ятилітрових відер вареників.
Зараз щомісяця нам привозять 200 літрів молока. З 50 літрів звичайного молока ми варимо 170 банок згущеного в автоклавах, а з решти дівчата роблять сир і морозять його для млинців.
Коли в нас немає м’яса, ми готуємо борщову заправку, буряк корейський, пелюстку. Восени люди приносили багато грибів і ми готували солянки з грибами. Хлопцям на передовій подобається.
Зараз в основному в нас йдуть чанахі, ліниві голубці, каша: перлова, ячка, гречка, рис. Горох хлопці просять, бо хочуть горохового супу», - розповідає пані Ярослава.
Пані Ярослава розповіла, що в середньому за день вони виготовляють від 175 до 235 пакетів, на приготування яких йде 15 кілограм м’яса. Загалом з початку війни на передову було відправлено 33 тисячі банок та пакетів м’ясних каш.
Під час розмови волонтерка разом зі своїми колегами готувала чергову партії чанахів та запаковували їх в ось в такі пакети.
«Одразу, ми все закривали в банки, але і банки мають здатність закінчуватись і з транспортуванням незручно. Ми знайшли в інтернеті, що у нас на Сумщині роблять ось такі пакети для приготування їжі в автоклаві.
Дякую дівчатам з Новомалинської школи, які за власні кошти придбали для нас зварювач для пакетів за 7,5 тис. грн. та Оженинському ліцею за автоклав, який вміщує 95 банок одразу», - додає волонтерка.
До речі, 1 тисяча пакетів коштує 6 тисяч 115 гривень, а в місяць ґаздині використовують 4 тисячі пакетів.
Одразу і запитання, хто Вам допомагає і як?
«Допомога надходить звідусіль. Допомагають підприємці, переважну більшість чиїх імен я навіть і не знаю. Підвозять м’ясо, цукор, борошно, капусту, моркву, цибулю, картоплю. Допомагають місцеві жителі, хто чим може (гриби, яблука, ми їх чистимо та робимо повидло). Також осторонь не залишається Острозька міська рада, вона постійно надає допомогу коштами, крупами, олією, кришками та іншим. На початку війни, Острозька міська рада масово надавала м’ясо птиці для виготовлення каш. Якщо звертаєшся - допомагають, хто стукає, тому відкривають», - сміється Ярослава.
«Ось до прикладу, Вітя та Наташа Токарчуки, про яких я вже згадувала, дали вже 10 свинних туш. Окрема їм подяка».
Деякі люди, які почали волонтерити на початку вторгнення, зараз дещо перегоріли. Як Ви з цим справляєтесь і продовжуєте працювати?
«Ну а як? Є варіант сидіти вдома, і плакати, чи «сидіти» в фейсбуці і «лайкати», але від цього хлопці ситі не будуть. Щось треба робити і ми робимо те, що в нас виходить. Вже за 10 місяць люди настільки довіряють, що везуть нам продукти харчування і зрадити їх не можна. Дуже надихає те, коли дзвонять, пишуть, дякують, фотографують і питають чи ви ще нам надішлете. Пишуть, що такої доброї каші як у вас ще не їли. Ось наприклад, нещодавно розповідали: «відкрили чанахі, сіли їсти 10 чоловік і ніби вдома побували». Адже, робимо як для себе, як для свого чоловіка, сина, брата», - каже Ярослава.
Які у Вас наразі проблеми та потреби?
«Проблеми, маю надію, незабаром вирішаться. Нам пообіцяли привезти з Німеччини електром’ясорубку та овочерізку, які нам наразі дуже необхідні. Раніше використовувала свої з дому, але прилади не витримали навантаження, - сміється Ярослава, - тому що робили і «Олів’є» і вінегрет. Якось було, що зробили 80 літрів вінегрету за день».
Також пані Ярослава розповіла, що зараз вони потребують невеликі банки на 200-250 мл. для згущеного молока.
«Звичайно, хотілося більше приміщення, щоб можна було все готувати в одному місці», - додає Ярослава.
Загалом за 10 місяців війни волонтерами було відправлено 33 тисячі банок та пакетів страв з м’ясом, більше 1 тисячі банок повидла та варення, 5 тон хлібо-булочних виробів, більше 300 п’ятилітрових відер вареників, 750 банок солянки, більше 1 тисяч банок борщової заправки, більше 2 тисяч банок згущеного молока та ще багато іншого.
Дякуємо нашим невтомним трудівницям за їх кропітку і вкрай важку працю. За те, Ви намагаєтеся зробити усе для того, щоб наші військові на передовій, куштуючи ці смаколики хоча б на мить відчули себе вдома, відчули любов і теплоту наших сердець. Дякуємо Вам наші хороші, за те що Ви своєю працею наближаєте нас до Перемоги!
Ось їх імена: Світлана та Андрій Дубінчуки, Марія та Олександр Гуменюки, Юлія Клепар, Якобчук Руслана, Оксана Керасир. Лариса Хазієва та працівники Острозького ВПУ,які виготовляють випічку.
Разом до Перемоги!