ГУМАНІТАРНИЙ ФРОНТ ОСТРОЖЧИНИ
З початку повномаштабної війни, в Могилянівському ліцеї організували швейну артіль, в якій працюють місцеві жінки та внутрішньо переселені.
Ідею шити принесла в ліцей вчителька фізики Тетяна Мартиновська, яка почерпнула її десь у волонтерів. Директорка ліцею Томашевська Ірина Іванівна завжди підтримує гарні ідеї і допомагає їх втілювати. Тому було виділено кабінет для збору тканини та виготовлення викрійок.
Ірина Іванівна розповідає:
-«В магазині купили звичайні чоловічі труси з яких зробили лекало. Було зроблено оголошення у сільській групі про збір тканини(це могла бути постільна білизна, якою вже не користуються) та потребу у жінках, які вміють і бажають шити. Закрійником зголосилася бути вчителька трудового навчання Тетяна Соболюк.
В ліцеї закипіла робота. Готові викрійки жінки брали додому, шили, приносили в ліцей, де затягали резинку, пакували і передавали волонтерам в Острозький Будинок культури. Трохи згодом до роботи долучилася вчителька математики Ніна Головко. Через якійсь час Тетяна Миколаївна перейшла працювати в їдальню і роботу артілі стала координувати Ніна Юхимівна. Цю справу продовжує й зараз».
До свята Великодня 2022 року майстрині пошили і передали бійцям 2000 штук чоловічої спідньої білизни через волонтерів Будинку культури. Згодом пошиття почали забирати сільські хлопці, які їздили з гуманітарною допомогою в гарячі точки.
Окрім того, що в артілі відшивали спіднє для бійців, ще допомагали внутрішньо переселеним, які прибули в село. Тут можна було взяти постільну білизну.
-«Якось в артіль зайшла Вікторія Андрєєва, яка приїхала на тимчасове проживання із Старого Салтова Харківської області. Вона теж прийшла по білизну і зауважила, що їй подобається шити. Якби була швейна машинка, із задоволенням долучилася б до роботи. І треба ж такому статися, що саме того вечора її бажання збулося.
Дві швейні машинки запропонувала Надія Мельник. Другого дня в ліцеї вже було не дві, а три швейні машинки, які розмістили в сусідньому кабінеті.
Робота в ліцеї закипіла на повну. На одній шила Вікторія Андреєва, на другій – Альона Калашнікова (донька Вікторії), на третій – Любов Бондарук (вчителька-пенсіонерка).
Ось таким був початок роботи артілі, яку жартуючи називали «Трусіля з бабусиної скрині».
На даний час в артілі є дев’ять швейних машинок, які дали ті, хто розуміє важливість цієї справи. Одну машинку привезла з Чехії Тетяна Соколовська. Пошиттям спіднього займається 12 жінок. Серед них є чотири з Харківщини. Згодом до роботи долучилася жінка, яка проживає в Києві. Готові вироби присилає дівчатам.
Маємо й свого майстра по ремонту швейних машин.
На сьогодні в артілі пошили і передали бійцям на передову і в лікарні 20200 штук спідньої білизни. З них 195 на липучках. Ще в артілі було відшито кілька десятків піжамних штанів, які також потрібні в шпиталі.
Запаси постільної білизни, з якої починали шити, у жителів села Могиляни давно закінчилися. Вже й з сусідніх сіл передавали, хто що міг. І в магазинах секонд хенду купували.
Зараз шиємо більше з нової тканини, яку купують і відсилають небайдужі люди. Серед них першим був приватний підприємець з Рівного, який має свій магазин тканин. Також допомогу з придбання тканини надавали працівники Острозького ліцею №1, Межирицького ліцею, Оженинського ліцею ім.Т.Шевченка, Милятинської початкової школи. Постійно фінансово допомагають працівники Могилянівського ліцею. Особливо цінна транспортна підтримка артілі, яку надає сільський староста Віталій Тищенко.
Наразі серед почесних донорів окремі працівники Острозької міської ради, жителі Острозької громади з різних сіл, односельчани, які виїхали за кордон. Окрема подяка для колишнього учня Могилянівської школи Гольчука Тараса та його друзям за значну фінансову допомогу артілі»
Географія співпраці артілі поширюється по території всієї країни. Свої вироби майстрині відправляють волонтерам різних міст України. Це Кривий ріг, Харків, Умань, Луцьк, Рівне, Київ. Вони ж, відповідно, присилають тканину на пошиття спіднього. Багато тканини прислали просто небайдужі жителі Києва, Полтави, Чернігова, Харкова, Звягеля, Березно. Серед них варто відмітити приватних підприємців з Києва, які прислали трохи більше як 20 рулонів тканини. Вони дізналися про артіль із соціальних мереж.
Окрім виробів, які шиють самі, жінки передали багато постільної білизни в шпиталі Харкова, Рівного. Залишки тканини передають бійцям для чищення зброї.
За свою невтомну працю майстрині отримали листи подяки від благодійного фонду «Східний 1», що в Кривому розі, та від бійців військових частин.
