Як запобігти гострим кишковим інфекціям? » Острозька міська рада

Як запобігти гострим кишковим інфекціям?

person access_time22-06-2023, 14:55 visibility82

 До гострих кишкових інфекцій відносяться: гастроентероколіти, дизентерія, сальмонельози, холера, черевний тиф та інші. Ці захворювання викликаються різними збудниками і мають ряд клінічних проявів.

Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бацилоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишковику людини, не викликаючи ознак захворювання.

Спостерігаються також так звані стерті форми захворювання, коли хвороба  проявляється лише короткотривалим незначним нездужанням при задовільному загальному стані. Хворі не надають особливого значення цим порушенням, своєчасно не звертаються за  медичною допомогою і не дотримуються необхідних заходів гігієни. В результаті такі хворі стають джерелом розповсюдження інфекцій.

Для кишкових інфекцій характерними є спільні шляхи розповсюдження. Основними є вода і харчові продукти, з якими збудник може потрапити в організм здорової людини. Забруднення води може відбуватися при потраплянні у воду випорожнень, що містять патогенні мікроорганізми, незадовільного рівня санітарного облаштування населених місць, незадовільного утримання туалетів, невірної організації збору видалення і знезараження нечистот.

Використання забрудненої води для поливки городів може привести до зараження овочів та фруктів, а ії вживання в їжу без санітарної обробки приводить до зараження людини.

В теплу пору слід бути особливо обережними, постійно дотримуватись чистоти рук, посуду, споживати лише добре вимиті фрукти та овочі, свіжі, охайно приготовлені страви, вживати чисту воду.

Важливе значення  в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання  санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження  хвороботворних мікроорганізмів.

Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин.
 Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м’ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готувати ці страви в літні місяці.

Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Перелітаючи знадвору, де вони кубляться в місцях, багатих на органіку (смітники, перегній, нечистоти), до житлових приміщень, комахи сідають на харчові продукти і таким чином заражують їх збудниками хвороб, яких переносять на лапках та черевці. Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою або хлорофосом.  Щоб перекрити мухам доступ у приміщення, вікна закривають марлею або густою сіткою. Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам’ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода, забруднена виділеннями хворого чи носія інфекції. Найбезпечнішою є вода, що подається централізовано водопроводом, бо її піддають очищенню та знезараженню.  Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні грунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.
 Криниці у сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою.

Слід пам’ятати, що запобігти захворюванню значно  легше, ніж лікувати.

Ctrl
Enter
Знайшли помилку
Виділіть та натисніть Ctrl+Enter