Журливо «Пливе кача..» на Острожчині попрощалися з мужнім Героєм України Андрієм МАТВІЙЧУКОМ

 

Сьогодні, 10 лютого 2024 року, Острозька громада в жалобі, зі сльозами на очах та почуттям важкої втрати зустріли та провели в останню дорогу Воїна-Захисника Андрія МАТВІЙЧУКА.

МАТВІЙЧУК Андрій Анатолійович народився, 09 травня 1988 року, в селі Розваж Острозького району, Рівненської області. Освіта середня. Навчався Розвазька ЗОШ. До війни працював у СГПП «Розвазьке». В 2015 року мобілізований, учасник АТО, мав відповідне посвідчення. Після демобілізації виїхав на заробітки до Польщі. Після початку відкритої збройної агресії росії щодо України восени 2022 року повернувся добровільно в Україну, з бажанням захищати державу. У вересні 2022 був мобілізований до 128 Гірсько-штурмової бригади.

Не встиг боєць створити сім’ю.. Не встиг потішити батьків онуками.. Але був гідним прикладом, яким виховуємо майбутнє покоління українських патріотів. Доброзичливий, життєрадісний та товариський був за життя Андрій, саме таким  його навічно запам’ятають рідні, близькі та знайомі. Для товаришів по службі він був другом, надійним побратимом та щирим порадником.

Загинув наш Герой, 05 лютого 2024 року, внаслідок мінометного обстрілу в Запорізької області. Свобода та незалежність яскравим полум’ям горить у серцях нашої молоді, яка бере до рук зброю, аби стати на захист своєї Батьківщини. Мужнє покоління, яке віддає своє найцінніше, що має ЖИТТЯ за кожного з нас..

Чин прощання та поховання відбувся в його рідному селі Розваж, де зібралися провести в останню дорогу рідні, близькі, друзі покійного, жителі села, сусідніх і віддалених міст і сіл краю, бойові побратими. Вони приносили живі квіти, вінки, схиляли голови у глибокій скорботі, молилися за упокій душі загиблого воїна. Заупокійна служба Божа відбулася в Українській православній церкві Косми і Даміана. Поховали Захисника Андрія МАТВІЙЧУКА на селищному  кладовищі. Там після спільної молитви за упокій душі новопреставленого, невинно вбитого воїна ЗСУ, присутні військові підняли над домовиною Державний Прапор України. Прозвучав Гімн, були дані залпи на честь загиблого.

Низько схиляємо голови перед рідними та близькими нашого мужнього Захисника, розділяємо ваш біль і горе болючої втрати, вшановуємо подвиг Воїна-Героя. Пам’ятаймо, що кожен день, який ми проживаємо, навчаємося чи працюємо – завдяки наших Воїнам!

Нехай добрий, світлий спомин про покійного Захисника Андрія МАТВІЙЧУКА стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, близьких, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

Герої не вмирають!

Вічна пам’ять і слава мужньому Герою України!!

Слава Україні! Героям Слава!