Небо плаче дощем, а люди схиляють голови у скорботі… На Острожчині в останню дорогу провели мужнього Героя України Богдана МУКОСІЯ
Сьогодні, 29 вересня 2024 року, з болем та сумом попрощалися з нашим земляком з с. Бродівське Богданом МУКОСІЄМ.
МУКОСІЙ Богдан Володимирович народився 10 грудня 1971 року в с. Хорів. Після закінчення школи змушений був працювати так як мама виховувала їх з сестрою близнючкою одна. Працював кореспондентом в газеті «Життя і слово». Пізніше працював фотографом в фотоательє м. Острог, вів фотогурток в будинку школяра, проводив урочистості та весілля. Всі знали його як одного з кращих фотографів, так як багаторічного діджея , добру і радісну людину, знавця своєї справиОстаннім часом працював лаборантом у обласному ліцеї зпосиленою військово-фізичною підготовкою в м. Острог.
9 квітня 2024 року був мобілізований до ЗСУ. Бойові завдання виконував у складі 61-ї окремої механізованої бригади.
Він завжди був спокійною та врівноваженою людиною, прикладом доброти та щедрості, чесний, порядний, працелюбний, справедливий і життєрадісний, люблячий чоловік, турботливий батько, син, брат та справжній патріот своєї країни. Саме таким його навічно запам’ятають рідні, близькі та знайомі.
Життя Героя обірвалося, 19 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Курській області (рф)
Чин прощання та поховання відбувся в його рідному селі, де зібралися провести в останню дорогу рідні, близькі, друзі загиблого, жителі села, сусідніх і віддалених міст і сіл краю, бойові побратими. Вони приносили живі квіти, схиляли голови у глибокій скорботі, молилися за упокій душі загиблого Воїна.
Поховали Героя-земляка на селищному кладовищі. Там після спільної молитви за упокій душі новопреставленого, невинно вбитого Воїна ЗСУ, присутні військові підняли над домовиною Державний Прапор України. Прозвучав Гімн, були дані залпи на честь загиблого.
Ми повинні пам’ятати, що війна – це не щось далеке, що вона поруч і всі наші полеглі воїни віддали своє життя за нас, наше мирне сьогодення та щасливе майбутнє. Пам’ятайте, що Герої не вмирають. Вони житимуть доти, доки світла пам'ять про них житиме у наших серцях.
В цю гірку годину щиро поділяємо горе сім’ї та родини, разом з Вами тужимо в глибокій скорботі. Низький уклін!
Вічна пам'ять та вічна слава Українському Захисникові!
Герої не вмирають, слава Героям України!
