В останню путь провели загиблого Героя Миколу Білоуса
Щодня українські військові відстоюють нашу землю, борються за свободу та незалежність України. Проте, війна нещадна, вона безупинно забирає життя наших воїнів.
Сьогодні, 17 грудня Острозька громада провела в останню дорогу Миколу Білоуса, воїна та захисника України.
Білоус Микола Володимирович народився 27 лютого 1971 року в с. Вілія Острозького району Рівненської області. У 1978 році пішов у перший клас Вілійської восьмирічної школи і у 1986 році завершив навчання.
З вересня 1986 року навчався в Острозькому професійно-технічному училищі Nº 28, де отримав кваліфікацію тракторист - машиніст. Після навчання працював в колгоспі «Батьківщина Островського» трактористом. З колгоспу був призваний на службу в ряди Радянської армії ( 1989-1991). Після служби в армії пішов працювати у колгосп трактористом, а згодом перевівся у будівельну бригаду.
3 25 липня 2015 року по 7 липня 2016 року Микола Володимирович брав участь в антитерористичній операції (м. Маріуполь, Донецька область), за що отримав нагороди: орден «За вірність народу України», медаль «За вірність українському народу І ст.», медаль «За вірність українському народу ІІ ст.», відзнака «За оборону Маріуполя».
3 2017 року по 2020 рік працював у Вілійській сільській раді підсобним робітником. З 2021 року працював на посаді прибиральника службових приміщень у Вілійському старостаті.
У липні 2022 року був мобілізований до Збройних Сил України. Захищав Україну в Херсонській, Луганській та Донецькій областях. Службу проходив у 24-тій окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
Микола Володимирович користувався авторитетом серед побратимів та односельчан. Завжди був готовий прийти на допомогу. Був дуже добрим та милосердним чоловіком.
Загинув 13 листопада 2024 року в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області виконуючи бойове завдання. Відтоді його вважали зниклим безвісти, а 14 грудня було підтверджено факт смерті захисника.
Чин прощання розпочався вдома загиблого, де зібралися провести покійного земляка в останню дорогу рідні, друзі та жителі громади. Поховали Героя на місцевому кладовищі, де відбулася заупокійна молитва. Після чого присутні військові підняли на домовиною Державний Прапор України та були дані залпи на честь воїна.
Це невимовна втрата для сім’ї, друзів та всієї громади. Схиляємо голови в скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя Миколи Білоуса.
Слава Герою та Вічна пам’ять!
