Відбулося прощання з молодим Героєм Максимом КАЗМІРЧУКОМ.
6 квітня, Острозька громада прощалася з Максимом КАЗМІРЧУКОМ, який віддав своє життя за незалежність і цілісність нашої країни.
Він був надто молодий, щоб піти з життя. Попереду в нього було ще стільки нездійсненних мрій, незавершених справ, теплих зустрічей і щирих усмішок. Його шлях тільки починався, і здавалося, що доля готувала для нього багато великих звершень. Але життя виявилося коротшим, ніж сподівалися рідні, друзі й він сам...
Казмірчук Максим Миколайович народився 24 вересня 2003 року в місті Острог, Рівненської області, де проживав і навчався до шостого класу. Згодом, після переїзду родини, він продовжив навчання в селищі Старий Кривин Славутського району, де успішно закінчив місцеву школу.
Максим був знаним серед друзів і рідних завдяки своїй доброті, веселому характеру та життєрадісності. Його трудолюбивість і відданість родині завжди викликали захоплення у оточуючих. Він активно захоплювався спортом, особливо рукопашними видами бою, що не тільки розвивало його фізичну витривалість, але й формувало риси сильного та рішучого характеру.
Після закінчення школи Максим вступив до Поліського національного університету м. Житомир на факультет енергетики, де здобував освіту за спеціальністю «Технік електромеханік». Однак із початком повномасштабної війни в Україні його життєвий шлях різко змінився. Максим вирішив відкласти навчання і вступити до лав територіальної оборони, щоб захищати рідну країну від ворога. Його рішучість і відданість справі були непохитними.
28 квітня 2024 року Максим підписав контракт з 128 окремою гірсько-штурмовою бригадою. Він був чесним і відповідальним воїном, який, до останнього, приховував від своєї родини, що вже став частиною армії, аби не турбувати їх своїми рішеннями в такий важкий час. Він був молодим героєм, сповненим патріотизму та сміливості, готовим віддати все заради перемоги.
Максим був дуже прив'язаний до своєї родини і завжди знаходив час для того, щоб підтримати рідних навіть у найскладніші моменти. Його доброта та щирість не залишали байдужими тих, хто його знав. Він був людиною, яка жила не для себе, а для інших.
На жаль, його життя обірвалося 2 квітня 2025 року в медичному закладі, де він помер від важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Він загинув, виконуючи свій обов'язок перед країною. Максимові було лише 21 рік, коли він віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Громадська панахида за Максимом КАЗМІРЧУКОМ відбулася на Майдані Свободи в Острозі. На церемонії були присутні рідні, друзі, бойові побратими та небайдужі жителі громади.. Поховали Героя на Новому кладовищі міста Острог, на Алеї Героїв. Військові підняли над його домовиною Державний Прапор України, пролунали постріли на честь Захисника, а всі присутні заспівали Гімн України.
Молодий Герой, відданий син своєї Батьківщини, залишив по собі світлу пам'ять. Його героїчний вчинок і відданість будуть жити в серцях тих, хто його знав.
Слава Герою! Слава Україні!
