Володимир СТЕПАНЮК: життя, обірване на злеті
У суботу, 24 травня, з сумом та болем попрощалися з нашим земляком із села Прикордонне – Героєм Володимиром СТЕПАНЮКОМ.
Степанюк Володимир Володимирович народився 1 вересня 1999 року в селі Стороничи Ізяславського району Хмельницької області. У 2014 році закінчив Слобідську загальну середню школу I-II ступенів. Після завершення шкільної освіти вступив до Державного професійно-технічного навчального закладу «Хотінський професійний аграрний ліцей», однак не встиг завершити навчання.
Володимир вирізнявся серед оточення своєю добротою, працьовитістю та щирим бажанням допомагати іншим. Його життя було сповнене планів і мрій, які, на жаль, обірвалися занадто рано. Йому було лише 25 років – вік, коли життя лише починається, коли є безліч можливостей для реалізації себе, коли мрії ще тільки набувають реальних обрисів. Ще жити й жити, створювати сім’ю, досягати професійних і особистих вершин, але доля вирішила інакше.
13 листопада 2020 року він був призваний до лав Збройних Сил України, зокрема до Національної гвардії. З перших днів служби виявив високий рівень відданості своїй країні та продовжував її захищати безперервно, незважаючи на всі труднощі.
Під час бойових дій біля міста Покровськ Володимир отримав поранення, проте після одужання повернувся до лав захисників і продовжив виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною.
Його життя трагічно обірвалося 20 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Володимир загинув внаслідок мінометного обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям.
Володимир Степанюк залишиться в пам’яті рідних, друзів та співслужбовців як мужній захисник, справжній патріот і людина з великим серцем. Його подвиг є прикладом самовідданості та любові до своєї країни.
Чин прощання та поховання відбувся в селі Прикордонне, де зібралися провести в останню дорогу рідні, близькі, друзі покійного, жителі села, сусідніх і віддалених міст і сіл краю. Поховали покійного земляка на селищному кладовищі, де відбулося заупокійне богослужіння та прощання з Героєм. Там, після спільної молитви за упокій душі новопреставленого воїна ЗСУ, присутні військові підняли над домовиною Державний Прапор України. Прозвучав Гімн, були дані залпи на честь померлого Захисника.
Кожний мешканець Острозької громади схиляє голову перед відважністю, стійкістю та патріотизмом наших мужніх Героїв, котрі віддали своє життя за Україну і за кожного з нас!
Схиляємо голови в скорботі та висловлюємо всією громадою щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя Володимира СТЕПАНЮКА. Жодними словами не загоїти рани в душі найрідніших, але світлий спомин про нашого мужнього Воїна-Героя назавжди в наших серцях.
