Вшанування памʼяті: у громаді відбувся захід біля місця розстрілу єврейського населення
Вже традиційно на початку серпня приходять острожани в урочище Красностав де у роки Другої світової війни відбувся масовий розстріл євреїв Острога. Це місце одне з найтрагічніших на нашій острозькій землі. Тут, у братських могилах, вічним сном спочивають по-звірячому вбиті фашистами ні в чому невинні люди.
До місця скорботи прийшли представники влади та громадськість. Присутні вшанували невинно загиблих хвилиною мовчання, поклали квіти.
Під час заходу звучали слова про необхідність збереження історичної пам’яті, недопущення повторення подібних трагедій у майбутньому, а також про важливість толерантності, єдності та людяності у сучасному суспільстві.
«Ми повинні зберігати пам’ять про ті далекі жахливі події, аби не допустити їх повторення. Жити у мирі й злагоді — це наш спільний обов’язок. Ми висловлюємо глибоку вдячність праведникам народів світу, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв, а також дякуємо українським воїнам, які сьогодні боронять нашу землю від російського окупанта», — наголосили заступник міського голови Марія ПОДГОРОДЕЦЬКА
У той день, 4 серпня 1941 року, Острог став першим містом, де почали масовий геноцид націй, які не вписувалися в нацистський порядок. Уже в першій декаді липня фашиcти розстріляли військовополонених і євреїв на єврейському кладовищі. За спогадами очевидців, того трагічного дня, зігнавши в колону понад 4 тисячі людей, загарбники погнали їх в сторону Нового міста, де в урочищі Красностав більшу частину розстріляли, а решту повернули знову до гетто. Це був перший масовий розстріл єврейського населення, майже за два місяці до трагедії у Бабиному Яру.
Але на цьому трагічні події не закінчилися. Пізніше, пропонуючи голодним євреям нібито розвантажити прибулі вагони на станції Кривин, чоловіків єврейської національності посадили у вантажівки, завезли в ліс в околицю теперішнього міста Нетішин і там всіх розстріляли. До зими 1942 року було повністю ліквідовано єврейське гетто, врятувалися лише ті, кому вдалося втекти або сховатися в оселях українців, які неймовірно ризикували, бо за це всій родині загрожував розстріл.
Місце, де колись сталося невимовне зло, сьогодні стало простором для тиші, скорботи й памʼяті — аби ніколи не забути і ніколи не допустити знову.
