Простір «Слова»: в Острозькій академії відроджують імена українських письменників 20-х років
Цьогоріч Музей історії Національного університету «Острозька академія» потрапив у п'ятірку переможців і отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-громаді» в межах програми «Культура у фокусі громад». Це дало можливість музейникам реалізувати культурно-освітній проєкт «Простір Слова», завдяки якому широке коло людей тепер може ознайомитися із книжковою колекцією Миколи Жулинського.
Досі ці рідкісні видання не були в експозиції. Основою простору стала виставка «Двадцять із двадцятих» – 20-ти видань знакових письменників українського літературного авангарду 1920-х років, яких знищили під час сталінських репресій у 1930-их рр.
Задум втілено в холі нового корпусу академії, який завдяки архітектурному рішенню, світлу та безбар’єрному доступу став ідеальним місцем для поєднання експозиції та локації для студентів і гостей університету. Також 20 унікальних книг текстово та візуально доповнені інформаційними планшетами з матеріалами про авторів і QR-кодами для доступу до оцифрованих видань.
Для читачів Район.Культура директорка Музею Анастасія Хеленюк детальніше розповіла про новий проєкт, колекцію та новинки, які чекають на гостей Простору «Слова».
Відродження імен знищених письменників
У нашому музеї є велика колекція книг, яку представити в повному обсязі немає можливості. Загалом наші фонди зберігають значні колекції, і лише 5% музейних предметів доступні відвідувачам. Цю незначну частину можна побачити в експозиції. Все інше перебуває у фондосховищі. Тому ми вирішили створити виставковий проєкт, у якому продемонструємо частину книг, об'єднану спільною темою.
Це прижиттєві видання українських письменників та поетів 1920-х років. Дуже короткий, але надзвичайно яскравий період в історії нашої літератури. Тоді у Харкові й Києві діяли літературні об’єднання, у мистецтво прийшло нове покоління талановитих людей, а їхні твори ознаменували появу нових модерних напрямків. Водночас 1920-ті – це мистецький вибух, який закінчився величезною трагедією, наслідки якої важко оцінити. Фізичне знищення української інтелектуальної еліти відбувалося паралельно зі знищенням їхніх творів. На жаль, сьогодні прізвища цих митців згадуються разом з терміном «Розстріляне відродження».
Дуже важливо, що зараз тема українського мистецтва 1920-х активно досліджується та популяризується. Тому ми вирішили теж долучитись до цього процесу відродження імен знищених письменників і показати перші видання їхніх праць та розповісти про них. Так поступово з'явилася ідея створити не просто виставку, а освітній простір, який би надихав наших відвідувачів на читання та глибше знайомство з цим періодом і цією літературою, який міг би бути місцем дискусій та рефлексій, проведення тематичних заходів або просто читання.
Читайте також: Музейники зацифрували унікальний Острозький Коран
Репресовані книги, що «вижили»
Книги, які зберігаються в колекції Миколи Григоровича Жулинського, за змістом і тематикою дуже різні. Загалом колекція налічує понад 600 видань.
Натомість на виставці представлено 20 видань представників літературного авангарду 1920-х років. Це книги, які були видані за життя їх авторів. Власне, у цьому полягає їх цінність. Адже на сьогоднішній день це не просто книги, які можна читати — це артефакти, це свідки доби. Вони несуть дуже цікаву інформацію не тільки про сам зміст, але й про те, як книга оформлена, хто був залучений як дизайнер та ілюстратор, якими накладами вони видавалися, а найважливіший момент – те, що на сьогоднішній день ці видання є бібліографічною рідкістю.
Як уже було сказано попередньо, коли знищували фізично авторів цих книг, то книги були теж репресовані — вилучені з бібліотек, деякі наклади знищені, а тому сам факт, що ці видання збереглися до наших днів, це вже подія. Звісно, ми відчували потребу продемонструвати ці книги для наших відвідувачів.
Виставку ми так і назвали «20 із 1920-их». Тут можна побачити літературний доробок відомих на сьогодні авторів, чиї праці перевидаються, наприклад, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Михайль Семенко, Микола Куліш, Юрій Яновський, Валер’ян Поліщук та ін. Водночас є книги, авторів яких знають значно менше, адже пам'ять про них була стерта, а це ж дуже самобутні та цікаві автори. Наприклад, Юліан Шпол (Михайло Яловий) – близький друг Хвильового, Іван Дніпровський (співзасновник легендарного ВАПЛІТЕ), Микола Дукин (один з лідерів літературного об'єднання «Плуг»), чи, скажімо, рідний брат Остапа Вишні (Павла Губенка) – Василь Чечвянський (Василь Губенко). І от, власне, особливість цієї виставки полягає в тому, що ми розповідаємо і про цих маловідомих авторів.
Авторські «сліди» на сторінках книг
На нашій виставці можна побачити унікальні автографні примірники. Це дійсно надзвичайні речі. У нашій колекції є книги з інскриптами, тобто авторськими дарчими написами. Один з них належить Миколі Дукину — свою першу збірку оповідань «Матіола» (1928 р.) він власною рукою підписав іншій письменниці, книги якої теж є на виставці — Галині Орлівні. Їй же підписана книга іншої авторки — Раїси Троянкер. Це дуже цікава і яскрава жінка в українському, переважно чоловічому, середовищі 1920-их рр., а книга, представлена на виставці, «Повінь» — це перша її поетична збірка, власне ця книга має напис рукою Раїси Троянкер.
Очевидно, що цінність таких книг у рази вища. Ці авторські «сліди» на сторінках книг, позначки, дати — це окрема дуже цікава історія.
Історія на плакатах
Ми вирішили доповнити експоновані книги інформацією про їх авторів. У дизайні ми використали стилістику плакатного мистецтва 1920-их років. Зокрема короткі біографії письменників можна прочитати на планшетах, які розроблені у форматі таких великих плакатів. Вони розміщені по периметру простору і гармонійно його наповнюють. Можна прочитати інформацію, також роздивитися цікаві фотографії. Ми також використали цитати зі спогадів Володимира Куліша, Наталки Дукин, Юрія Смолича та ін., а також із праць дослідників, літературознавців, які вивчають цей період. Крім того, ми наповнили простір функціональними зручними меблями та технікою, щоб тут можна було проводити час, читати, спілкуватися, проводити зустрічі.
Оцифрування цінних колекцій
Усі представлені на виставці книги — це артефакти. Саме тому вони зберігаються у музеї, а не бібліотеці. Взяти їх до рук, погортати сторінки — неможливо, адже так можна пошкодити видання. Власне тому, окремою складовою проєкту є те, що всі книги, представлені на виставці, оцифровані. Тобто у вітрині їх можна роздивитися уже як експонати, натомість прочитати їх можна, скориставшись QR-кодом і перейшовши на ресурс pro libris, на якому розміщені цифрові версії книг. Наш досвід з оцифрування колекцій показав, що це дієвий спосіб не лише зберегти цінні колекції, але й популяризувати їх. З початком повномасштабного вторгнення Музей історії «Острозької академії» реалізував кілька проєктів з цифровізації найцінніших зібрань.
Ось, власне, оцифровані версії книжкових видань, які зберігає наш музей, розміщені на спеціально створеній платформі. Там можна побачити і наші стародруки, і раритетні видання з наших фондів, а ще — рідкісні книги з колекції Інституту дослідження української діаспори. Маємо також оцифровані найцікавіші мистецькі колекції. Так ми можемо розповісти про нашу спадщину, наші цінні зібрання дуже широкій аудиторії; крім того, ці ресурси можуть бути корисними для освітніх установ (шкіл, університетів тощо).
Як живе Простір «Слова»
Ми розпочали наші презентації з дуже символічного дня — перше знайомство з простором відбулося в день урочистої інавгурації студентів першого курсу. Це завжди дуже особливий день для університету, а цьогоріч це ще й ювілейна для нас, 30-та, інавгурація.
До нас завітало багато гостей, друзів та меценатів університету. Серед присутніх був і Микола Григорович Жулинський. Це особлива людина для НаУОА, адже він не лише стояв біля витоків відродження академії, але й постійно підтримує її. Зі своєї книгозбірні він уже передав до університетської бібліотеки близько 10 тисяч книг. Власне, маленька частинка його музейної колекції представлена на виставці. Гості були під враженням, було багато рефлексій, спогадів, Микола Григорович доповнив короткий огляд експозиції дуже цікавими фактами зі своїх власних досліджень цього періоду і біографій представлених авторів.
Пізніше відбулася презентація для університетської спільноти та громади міста. Приємно, що прийшло багато людей, і що дійсно це були і мешканці Острога, і викладачі, і студенти. Було багато позитивних відгуків, а також виникло декілька ідей майбутньої співпраці зі школою мистецтв та студентським самоврядуванням. Зараз з братством спудеїв організовуємо зону буккросингу у Просторі «Слова».
Крім того, ми окремо презентували простір для працівників бібліотек у рамках всеукраїнської конференції. Тут було досить продуктивне спілкування з точки зору таких професійних питань: збереження книг, оцифрування, дотримання авторського права та ін. Натомість зустріч острозького жіночого клубу, яка відбулася у Просторі «Слова», — це зовсім інше спілкування. Багато з жінок, які були на нашому заході, ВПО, і для них історії цих письменників — це ще й історії їхніх рідних земель.
Також відбувся цілий цикл презентацій для учнів Нетішинського академічного ліцею і для окремих груп наших студентів, зокрема, майбутніх українських філологів.
Ці всі презентації настільки різні, але дуже надихаючі, бо після лекцій завжди багато відгуків, вражень і слів вдячності. А це значить, що проєкт відгукується нашим відвідувачам.
І надалі ми будемо продовжувати презентації, адже ще є багато охочих відвідати цю локацію. І, звісно, це й надалі буде комфортний простір для наших студентів, викладачів і жителів громади, де вони зможуть проводити зустрічі, камерні заходи, спілкуватись і просто читати.