Всесвітній день боротьби зі СНІДом
Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також це привід замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасного виявлення даного захворювання. а також як день пам’яті жертв цього захворювання.
Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 році у США. Протягом двох років було з’ясовано загальну картину хвороби, виявлено її збудника – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких знаходять цей вірус в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Офіційно ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі (одночасно із американськими вченими з Національного Інституту Здоров’я на чолі з Робертом Галло). Офіційні критерії ВІЛ/СНІДу розроблені Центром боротьби та попередження захворювань в Атланті (штат Джорджія), де проводяться спостереження за поширенням інфекції у Сполучених Штатах.
Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію. За кілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн.
Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Ця ідея була підтримана. У 1988 відбулася зустріч міністрів охорони здоров’я найбільших країн світу. На ній уперше привселюдно пролунав заклик до соціальної терпимості та розширення обміну інформацією щодо ВІЛ-інфікованих. Тоді було вирішено оголосити 1 грудня Міжнародним днем боротьби зі СНІДом.
ВІЛ-інфекція (хвороба викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи, що приводить до її повільного руйнування. Самою пізньою стадією ВІЛ – інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається у людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту.
Коли людина заражається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус починає руйнувати імунну систему, яка відповідає за захист організму перед хворобами. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре впродовж багатьох років і навіть не знати, що вона інфікована. Потім імунна система уражається настільки, що людина стає вразливим для багатьох інфекційних хвороб. Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через 25 днів – три місяці після зараження за допомогою спеціального аналізу крові, що виявляє антитіла до вірусу. Цей період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається «періодом вікна».
ВІЛ та СНІД – не одне й те саме. ВІЛ – це вірус, що вражає імунну систему, а СНІД – це комплекс захворювань, які виникають у людини з ВІЛ на фоні низького імунітету. Людина, що живе з ВІЛ, з часом може почати хворіти частіше, ніж звичайно. Власне, хвороба СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) зазвичай виникає через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або декілька дуже серйозних захворювань. Єдиний спосіб з’ясувати присутність ВІЛ в організмі – провести спеціальний аналіз крові на ВІЛ.
Джерелом ВІЛ-інфекції є люди, інфіковані ВІЛ на будь-якій стадії захворювання, в тому числі в інкубаційному періоді.
Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах, долає трансплацентарний бар’єр. За ступенем ризику зараження найбільшу небезпеку представляє ВІЛ-інфікована кров (для зараження достатньо 0,1 мл інфікованої крові).Такі біологічні рідини, як піт, слина, сеча, слізна рідина, мокрота містять настільки малу концентрацію вірусу, що не представляє небезпеки людині в плані зараження.
Існують 3 основні шляхи передачі ВІЛ:
1.Статевий шлях.
2.Парентеральне зараження. Під таким зараженням на увазі випадки, коли віруси потрапляють безпосередньо в кров: застосування ВІЛ-інфікованих голок та іншого інструментарію, проколюючого шкіру; переливання ВІЛ-інфікованої цільної крові або її компонентів; застосування ВІЛ-інфікованого хірургічного та ін’єкційного інструментарію, голок для введення будь-яких (включаючи наркотичні) препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, інших інструментів і обладнання, при використанні яких можуть бути пошкоджені шкірні або слизові покриви. Імовірність внутрішньовенного парентерального зараження від ВІЛ-інфікованого наближається до 100%.
3.Вертикальний механізм передачі. Передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині можлива під час вагітності (при пошкодженні плацентарного бар’єру під час виношування дитини ВІЛ-інфікованою жінкою); під час пологів (при пошкодженні шкіри або слизової новонародженого під час проходження родових шляхів кров і вагінальний секрет ВІЛ-інфікованої матері, потрапляють в організм новонародженого); під час годування грудьми.
Люди не можуть заразитися при звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми і потиск рук, або при спільному користуванні особистими предметами і вживанні продуктів харчування або води.
Симптоми ВІЛ варіюються в залежності від стадії інфекції. Протягом декількох перших місяців люди з ВІЛ, як правило, найбільш заразні, але багато хто з них дізнаються про свій статус лише на більш пізніх стадіях. Протягом декількох перших тижнів після інфікування у людей може не з’являтися ніяких симптомів або розвинутися грипоподібні хвороби, включаючи лихоманку, головний біль, висип або біль в горлі.
У міру того як інфекція поступово послаблює імунну систему, у людей можуть з’являтися Симптоми, при яких потрібно провести обстеження пацієнта на ВІЛ: збільшення у пацієнта двох і більше лімфатичних вузлів; постійна нічна пітливість; діарея, що триває тривалий час; різке зниження ваги; при тривалому підвищенні температури тіла неясного походження; наступні інфекції: токсоплазмоз,постійна герпесвірусна інфекція, пневмонія, кандидоз і т. д.
Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй по ВІЛ/СНІД або ЮНЕЙДС об’єднує зусилля 11 организацій ООН: УВКБ, ЮНИСЕФ, ВПП, ПРООН, ЮНФПА, УНП, «ООН-Женщины», МОТ, ЮНЕСКО, ВООЗ, та створена для всебічної, скоординованої боротьби в глобальному масштабі з епідемією ВІЛ і СНІДу та її наслідками.
ЮНЕЙДС в Україні співпрацює з багатьма різними партнерами, включаючи партнерів з системи ООН, які працюють в сфері ВІЛ та СНІД; урядовими партнерами – міністерствами, Національною радою з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, Українським Центром СНІДу та іншими; громадським суспільством – неурядовими організаціями, спільнотами та релігійними організаціями, приватним сектором; іншими партнерами з розвитку, включаючи донорські організації та інших членів міжнародної спільноти.
Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблені так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя і покращують стан ВІЛ-інфікованих, віддаляють прояви СНІДу, зменшують число смертей від цієї хвороби. Своєчасне встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції дозволяє вчасно почати необхідне лікування та вжити інших заходів до зменшення ймовірності передачі ВІЛ близьким людям.
Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Обізнаність в питаннях профілактики ВІЛ-інфекції дає змогу захистити себе.
Маємо пам’ятати: здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах – найкращі методи профілактики СНІДу.
В нашій територіальній громаді при КНП «Острозька багатопрофільна лікарня» Острозької міської ради працює кабінет «Довіра». В кабінеті «Довіра» можна отримати послуги з безкоштовного тестування на ВІЛ- інфекцію швидким тестом та отримати результат за 15 хв. Крім того можна отримати консультацію з приводу профілактики ВІЛ-інфекції, ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом).
Наразі доступна послуга до контактної профілактики ВІЛ-інфекції, яку можуть отримати громадяни, що мають підвищений ризик зараження ВІЛ. Пацієнти з ВІЛ-позитивним статусом отримують безкоштовну терапію. Якщо хворий постійно приймає препарати, то може жити повноцінним життям, створювати сім’ю, народжувати здорових дітей. Тому дуже важливо знати свій ВІЛ-статус, для того, щоб отримати вчасно лікування.
Нагадуємо, що все це проводиться анонімно!
Прийом проводить лікар-інфекціоніст БРЕЗИЦЬКА ДАННУСЯ МИХАЙЛІВНА (тел.+38 (096) 614 53 29 ).